Я майже тримаюсь на плаву. На тяжкому пароплаві,що носить в різні боки.Заносить в далечить чи ще гірше манить в в свої темні морські глибини. Я п’ю і топлюся в цій гіркуватій воді, яка затьмарює голову ,але робить її легкою на  засвоєння інформації. Без фільтра.

Тієї ночі я ковтнула в себе ту кількість алкоголю, яка мені була потрібна. Тієї ночі, я  майже повисла в повітрі. Я відчувала , що з мене досить, що я наситилася всім життям.

Нічого особливого зараз не відбувається…Посеред спекотного сезону починається сезон самобічіванія і самоїдства.

Любий,нічого страшного не відбудеться, якщо я трошки-більше покапризую.  Будь трошки поблажливим до мене.

Звичайно він буде, якщо ти більш менш йому втолкмачиш в голову, що саме відбувається.

А якщо починати втолкмачувати, то  стане ще гірше. Бо,  нажаль, ми дуже любимо фантазувати і домислювати за інших те,чого можливо і не має. Це стосується всіх. Поголовно.

Щоб пояснити навіть самій собі, що власне зі мною відбувається, я потрошку почала переймати звички мого улюбленого друга. Копіювати і запам’ятовувати в пам’яті  моменти і цитати із книг.

«Главной соперницей Клэр была она сама ,вернее, та личность,которую она сама же изобрела и на которую, по ее представлениям, ей следовало быть похожей. Она жила на некоем невротически подвижном расстоянии от своей способности быть резкой ,грубоватой и "интересной".Когда ей удавалось безошибочно воспроизвести все необходимые жесты, создавалось впечатление чего-то гротескного - чересчур искусного и отработанного. Я видел, как это ее беспокоит. Иногда она вступала в борьбу со своим альтер эго ,глядя на мир с вызовом, словно говоря:" Так,все правильно, ну и что?".Иногда она сама себя пугала. В конце концов она настолько вошла в роль, что ей стало трудно вести себя иначе..." "Дом на краю света".

Я не можу,або не знаю як можна зупинити цей процес. Процес  самокремації. Заживо.

Дуже тяжко  пояснювати людям, які хочуть чути якесь пояснення від мене.

Бажання зняти з себе тіло і ходити с оголенню душею. Мовчати. І ледь помітно дихати, щоб не забруднити чистоту думок , відчуттів і емоцій.