Вторник, 16.10.2018, 13:34





Приветствую Вас, Гость | RSS
Меню сайта
Категории
Календарь
«  Май 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Главная » 2013 » Май » 29 » Мозговий штурм
19:40
Мозговий штурм

Сьогодні ходили до студентської. Зав сказала приходити в кінці кожного місяця.

Я вважала вона буде казати щось більш важливе, аніж просто пустословити на невизначенні теми.

Приходиш до таких,і думаєш кого потрібно лікувати тебе,чи їх.

Я звідти вийшла ніяка. Мені було байдуже.

Останнім часом занадто багато агресії. Несамовитість думок і стану б’є ключем.Зараз майже кожного дня і половину свого дня проводжу серед великого натовпу людей. Починається паніка.В пярмому сенсі цього слова ,кидає із сторони в сторону. Мене шатає в різні сторони.

Моє тіло поки що не готове до мегаполісної метушні. Мій мозок і мої нерви цього не переносять. Занадто голосно і шумно.

Неврівноважене бажання розбити всім мізки.

Тіло обливається то холодом,то жаром. Можливо це реакція на нестабільну погоду в місті. Виводить із рівноваги.

Люди каламутять воду в моєму повному стакані.

В такому каламуті почуваєш себе трохи дивно. Сама не можеш вирішити чи ще в силах триматись на підкошених ногах, чи готова знепритомніти.

Я намагаюся дихати. Так як вчили. Намагаюся. І в мене виходить. Потроху виходить зняти свою тривогу і паніку.

Але…я не готова. Я…поки що не готова взяти на себе стільки багато і все зразу.

 

Ще більше підірвалось відчуття довіри.

В той момент хотілось прийти додому і пройнятись тим сильним моральним дискомфортом,коли зазвичай ниє зверху в животі і ком підступає до горла. Можливо б хотілось розплакатись.

Але моя голова чомусь рефлекторно блокує всілякі сильні відчуття .І з часом  мені стає байдуже.Тиша і порожнеча.В мені.

Всілякі почуття блокуються. Неначе в голові стоять певні блокатори,які не пропускають в мою голову і в мою душу емоції і почуття. Неначе фіксується якесь програмне забезпечення. І виходити з цих рамок неможливо.

Цього всього не хочеться залишати просто так. Просто так,навіть якщо я не відчуваю нічого. Навіть якщо мені байдуже. Я не хочу закривати очі. Не хочу забувати і забивати на це. Тому що це повинно бути важливим для мене. Тому що воно є важливим для мене самої!

 

Мені потрібен час. Просто трохи більше часу. На все. 

Категория: Записи | Просмотров: 235 | Добавил: Dione | Теги: социофобия, тревога, слабость, люди, состояние, робот, агония, агрессия, фрустрация, мое | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
...
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
...