22:32 Очі. |
На жаль.На жаль ми познаймоились з вами не в той час і не в тому місці і не при тих умовах. Ви вразили у саме сердце своїми очима.І своїм незалежним поглядом. Як давно мені не вистачало цієї краси і цих смертельних очей. Я навіть не памятаю як Вас звати.Не памятаю ваших слів.Вашого дотику.І вашого запаху. Не памятаю нічого з того...Скоріше всього нічого й не було. Я не торкалась Вас,як це робили інші.Тому що їм просто було це потрібно.Заради вигоди і професійного становища. За той малий проміжок часу спілкування...я лише спромоглась здати вам екзамен на перевірку своєї хитрості. Як добре,що я не знала вас в роботі.Як добре,що не мала змогу розмовляти з вами один на один. Все б зруйнувалось. І ті очі.І той погляд. Ваші очі зрадливі,як і ваша душа. Ви не даєте мені забувати про те,що очі вміють краще за всього брехати і знищувати того,хто в них посмів задивитися. Мені здається це зовсім не ви. Це ваші очі. Ви і ваш погляд розлучні як північна і південна зірка. |
|
Всего комментариев: 0 | |