"...настав час замовкнути і дивитися на своє кіно.Напевно,це у передчутті грози та зливи травневої задухи,сповненої квітів дерев-поки лише алхімічного шлюбу дерев ,-на прозорий холод -холод у хребті весни на початку переймів літом.Нічого містичного-лише кольори стали яскравішими.Набагато яскравішими...Контрасти хворобливо загострилися ,ніби очі протерли зсередини і зовні,як шибку,чи екран,чи монітор...І музика залунала знову-без розшарування на партії,теми,окремі ноти.Це кіно про-ні,не про розлуку,-саме Прощання.Без жалю й пожадливості спогадів-прощання перед подорожжю без нічого,невідомо куди,але без вороття,-туди,в серце літа,в літо серця,де нема нічого знайомого. Коли мізки не лізуть своїми моцаками всередину всього,що помічає погляд,-так,ніби одразу впізнають(влучне,хоча й порожнє слово-ідентифікація).Циганка біжить до вбиральні Макдоналдса, тримає обома руками круглий живіт,ніби щось ,абияк пришите до неї,важке і велике. На людей падають пелюстки вишень.Собаки вдають,що померли
...
Читать дальше »
Категория: Записи |
Просмотров: 376 |
Добавил: Dione |
Дата: 20.08.2011
|
|
|